#KeepRiding: помиляйся, тільки далі спускайся!

Пам’ятаєш вислів «Неважливо, скільки разів ти впав, важливо, скільки разів ти піднявся?» Так от: у випадку з горами можна трохи перефразувати на «важливо, скільки разів ти спустився»! Адже так само, як у житті після кожного падіння головне раз за разом підійматися, на гірських схилах головне — не здаватися та раз за разом спускатися. #KeepRiding, так би мовити. Ми поспілкувалися з нашими туристами-підкорювачами вершин Буковелю про те, що мотивує їх не здаватися, надає сил та енергії.

Дмитро Працун

Незважаючи на те, що сноубордінг сам по собі — дуже травматичний вид спорту, я не зупиняюсь. Якщо трапляються травми, то мене мотивує любов до сноуборду.

jpg-389 (2)

Разом з Deinde я подорожував вже разів 5, 3 з яких — це в Буковель на каталку! Мені подобається з Deinde, тому що це клуб однодумців і, якщо не зібралася ваша компанія друзів, то з Deinde точно не доведеться сумувати!

Чому саме гори? Ви ніколи не зрозумієте цього, як би я не намагався це пояснити на словах. Потрібно піднятися на висоту 3000 метрів над рівнем моря, поглянути на світ навколо та лише тоді зрозуміти, за що любити гори. Там я відчуваю піднесеність та закоханість. Цієї зими був третій сезон на сноуборді, і щоразу я закохуюсь ще більше і більше. А ще можу пишатися тим, що освоїв градуси та преси на флеті.

Для мене сноуборд — це не просто вид спорту. Це культура, люди, стиль життя, подорожі, ком’юніті. Все життя я хотів кататися на скейті, але до цього не дійшло. Так що зупинився на сноуборді, і радію. До того ж, ще й принти дуже гарні.

Незважаючи на те, що сноубордінг сам по собі — дуже травматичний вид спорту, я не зупиняюсь. Якщо трапляються травми, то мене мотивує любов до сноуборду. І все. Нічого іншого. Звісно, я стараюся не робити трюки, до яких «не доріс», аби не налаштовувати себе на ризик.

На наступний сезон буду рухатися далі та освоювати нові трюки. Планую відвідати ще декілька європейських гірськолижних курортів. А взагалі, що значить «на наступний сезон»? Ще цей не закінчився! Ще ж є квітневий Драгобрат!

Олександра Дубровська

“Без падінь немає прогресу, тому для мене падіння — це не більше, ніж сигнал, що я “забила” на техніку та розслабилася трошки більше, ніж треба”

28055759_10157107725600744_317775212475585979_n

Разом з  Deinde я подорожувала вже двічі, і планую ще і ще! Це ж так чудово, коли за тебе все організовують та збирають компанію крутих людей.

Для мене гори — це чарівне, неймовірне місце сили. Вони оголюють нерв, загострюють всі мої відчуття та почуття, ставлять все на свої місця в голові. Це місце, де є лише я та вони, хоча навколо дуже багато людей, де розумієш, що насправді важливо та цінно, де вмикаєш улюблену музику та keep riding, несешся вниз по схилу і в цьому потоці відчуваєш емоції, які неможливо передати словами. Вони дають тобі свободу, але, з іншого боку, дуже прив’язують до себе. Це місце, куди хочеться повертатися знову і знову, бо вони завжди різні.

Я почала кататися на сноуборді, тому що мої друзі — сноубордисти, а не лижники. Цього грудня вперше каталася в лісі Буковеля та навіть подружилася зі смереками:) Але ж без падінь немає прогресу, тому для мене падіння — це не більше, ніж сигнал, що я “забила” на техніку та розслабилася трошки більше, ніж треба.

А ще я спробувала фрірайд, від чого закохалася в дошку ще більше!

Цього року планую підкорити Говерлу, відпочити на морі, відвідати нові фестивалі та головне — зустрітися з горами взимку!

Слава Дьомін

Раніше я більш вільно ставився до падінь: шапка в один бік летить, ти — в інший, в голові шум, «5 точка» пече, рот в снігу… боляче, але кайфово! Час все змінює. Зараз ти зайвий раз не ризикуєш. Якщо є вільна траса — можна розігнатися, якщо є люди, особливо діти, пригальмовуєш та думаєш, як безпечно об’їхати.

jpg-86

Вперше з Deinde я поїхав 2 роки тому, з тих пір вже тричі вони ставали невід’ємною частиною моїх гірських пригод. Гори — це моя стихія, в цьому я переконуюся щороку все більше та більше. Я можу відпочивати на морі, засмагати на пляжі чи спускатися на рафтах по Бугу, але там я не отримаю стільки кайфу, як в горах. Тут я перезавантажуюсь та отримую енергію. І що мені подобається в горах, так це те, що ти можеш знайти собі там заняття в будь-яку пору року: влітку — це тихий відпочинок, осінь та весна — квадроцикли, а взимку — сноуборд. Важко порахувати, скільки разів я був в горах, так як лише в одному Пилипці я був більше 30 разів.

Якось, 12 років тому, коли мене вперше в прокаті запитали «Лижі чи борд», я без роздумів сказав: «Борд». Я мріяв на ньому кататися ще до того, як вперше побавив його вживу. Мені здається, що в дошки є якась свобода, душа…Тому донечку (8 років) теж ставлю саме на сноуборд!

Щороку я собі ставлю лише одну мету — 4 поїздки в гори за сезон. В цьому році разом з Deinde мені вдалося це виконати. В мріях — навчитися стрибати з трампліну. Хочеться просто розігнатися та відірватися хоч на секунду від землі та відчути цей стан польоту!

А якщо впаду — не страшно. Після кожного падіння я думаю «Ну, все одно краще, ніж на роботі».

Хоча раніше я більш вільно ставився до падінь: шапка в один бік летить, ти — в інший, в голові шум, «5 точка» пече, рот в снігу… боляче, але кайфово! Час все змінює. Зараз ти зайвий раз не ризикуєш. Якщо є вільна траса — можна розігнатися, якщо є люди, особливо діти, пригальмовуєш та думаєш, як безпечно об’їхати.

Я сам організовую тури, тому знаю, як це важко та як важливо продумати всі деталі. Команда Deinde, окрім всіх організаційний моментів, ще й продумує конкурси, квести, подарунки від спонсорів — робить більше, ніж очікує турист. Це запам’ятовується на все життя!

Тож, куди б не заносив тебе вихор життя, keep riding!

Все має бути виключно полюбовно, і кожен фініш чи падіння — це старт нових пригод та досвіду, що змінює життя.

РОЗПОВІСТИ ДРУЗЯМ

Підкорення ГОВЕРЛИ

Дізнатись більше Підкорення ГОВЕРЛИ

Rafting Tour по Південному Бугу

Дізнатись більше Rafting Tour по Південному Бугу